Кінбурнська коса

Кінбурнська коса

Неповторність цієї території обумовлена значною кількістю ендемічних видів флори і фауни. Косу часто називають зеленою аптекою просто неба. Тут росте близько 600 видів вищих судинних рослин, понад 30 з яких занесені в різні природоохоронні списки.

Тільки на Кінбурнському півострові можна побачити унікальне поле диких орхідей (зозулинців) – одне з найбільших місцезростань диких орхідей в Україні та у Європі. «Орхідне поле», площа якого перевищує 60 га, розташоване біля морських пляжів в околицях с. Покровка і пов’язане з рослинними комплексами засолених лук. Поле охороняється Червоною книгою України. Це приморська рівнина, рясно встелена 6 видами зозулинців. На 1 кв. м росте від 30 до 100 орхідей.

Фауна налічує близько 5 тисяч видів тварин. Цікавими для науковців і відвідувачів коси є такі рідкісні види як сліпак піщаний, ємуранчик фальцфейна, полоз сарматський, гадюка степова. Серед морських хвиль часто можна побачити дельфінів. Кінбурнська коса – це земля пташиного царства

Через півострів щороку мігрують кілька мільйонів птахів. Особливо важливу роль водно-болотяні ділянки коси відіграють у збереженні коловодних птахів. Тут гніздяться: орлан-білохвіст, гага (пухівка), нерозень, кулики – довгоніг, чоботар, кулик-сорока, сиворакша, чаплі та інші. Улітку спостерігаються скупчення пелікана рожевого, взимку орланів-білохвостів.

На Кінбурні налічується понад 300 озер із прісною і солоною водою. Кілька озер мають цілющі грязі, а також є родовища блакитної глини. Більшість озер берегової зони моря і Ягорлицької затоки мають вихід до моря, що регулює їхній водообмін. Ці водойми неглибокі, добре прогріваються, з чистою морською водою. Їхня глибина не перевищує 1,5 м. Періодично протоки до моря заносяться піском і зоостерою. Деякі закриті солоні озера можуть слугувати джерелом добування лікувальної морської «рапи» і сапропелевого багна. У спеку вода випаровується, утворюючи шар солі. Іноді тут залягають цілющі грязі. Є також озера з прісною водою, живлення яких відбувається за рахунок атмосферних опадів або ґрунтових вод. Вони часто пересихають і відомі як «солодкі саги».

Разом із природною унікальністю Кінбурнська коса – це найвідоміше місце козацької військової слави.

На території національного парку є залишки поселень епохи пізньої бронзи та античної доби. Більшість території півострова належала до Прогноївської паланки Запорозької республіки. Біля озер пролягав знаменитий козацький волок, яким низове товариство обходило турецькі фортеці Кінбурн та Очаків. Поряд із волоком – Кінбурнські солеродні озера, саме звідси човнами розходилася сіль усією Україною та багатьма країнами Європи. Залишки Кінбурнської фортеці – свідок подвигів чорноморського козацтва.

На території національного парку на відвідувачів чекають різні види активного відпочинку: автомобільні екскурсії маркованими туристичними маршрутами, катання на конях (на території Центру реабілітації диких тварин), відвідування лікувальних грязьових озер, літній пляжний туризм, досить популярним серед відвідувачів стає спостереження за птахами та фото-туризм.